Війна – це гидота, жах. Я таке пережила! Я вже не могла в погребі сидіти, хотіла вийти, хай краще мене вб’ють. Ми пережили жахіття.

Мучилась я в погребі, а потім все мені надокучило, і  я поїхала з дому. Вийшло так, що бомбили сильно, як я поїхала. В той день, як я їхала, ще не вбивали, тільки строчили, і все.

Один чоловік згодився нас, шість баб, вивезти лугами до Харкова. Так ці баби розказували, що у них ще гірше було. Тоді тікали всі на Луганськ. Хто залишився, той і загинув, хати горіли.