До повномасштабної війни я жив у Маріуполі. Працював водієм на Азовсталі і на заводі Ілліча.

О п'ятій ранку я почув вибухи. Рашисти обстріляли Східний і почали лупити по Азовсталі. Я сказав дружині і дітям, щоб збиралися, бо добром це не закінчиться. Я сам із Донецька, і в 2014 році вже бачив «русскій мір», тому зволікати ми не стали. Поїхали через три дні. Багато людей виїжджало. На блокпостах ми змушені були стояти по годині-півтори. Перевіряли машини, людей. За три доби ми доїхали до родичів у Козятин. Тут і залишилися. 

Шокувало те, що рашисти дуже швидко захопили місто. У них були і танки, і піхота. Для мене це було неочікувано. Маріуполь був дуже захищений. Це мене вразило.

Маріуполь розбомбили, до Харкова добралися, інші українські міста постійно обстрілюють окупанти. Це моменти, які вражають.

Буде Перемога за нами все одно. Інакше - неможливо. 

Хочу, щоб закінчилася війна, повернутися до Маріуполя, продовжити працювати. Будемо відбудовувати місто і країну. Житимемо далі.