Війна застала мене у Слов’янську. У мене четверо дітей, але я нікуди не виїжджаю, бо Донеччина – моя рідна земля. Я не очікувала таких подій. Мій чоловік зараз на війні, рідні також пішли воювати. 

Декілька місяців ми з дітьми жили без газу. Було важко, бо доводилось користуватись лише електрикою, а це дуже дорого. Зараз все є. Сподіваюсь, так буде і надалі.

Мені приємно бачити, як наші люди згуртувались. Для мене це неочікувано. Зараз багато людей повертаються додому. Сподіваюсь, що Донеччину визволять, і мої діти не знатимуть, що таке війна.