З 2014 року в Авдіївці лунали вибухи. Після початку повномасштабного вторгнення знову все повторилось. Два місяці я прожила в бомбосховищі. Не було світла, води й газу. Це було дуже страшно. Виходити на вулицю було небезпечно. Я жила в холоді, мені не вистачало продуктів. 

Людей з міста евакуювали маленькими автобусами, бо великі розстрілювали росіяни. У будь-якому разі, це було ризиковано. Ніхто не давав гарантії, що дорогою люди вціліють. 

Зараз я живу в Кам’янському. Всю пенсію віддаю за оренду житла. Дуже хочу, аби війна закінчилась. Немає сил це терпіти, але треба, поки ми живі. Я не бажаю пережити те, що я пережила, навіть ворогу.