У Маріуполі я постійно сиділа у підвалі. До підвалу мого будинку приходило багато людей. Літали літаки, було дуже страшно. Не було води, світла і газу. У місті гинули люди. Мене у підвалі і топило, і засипало. Було холодно і голодно. Я брала себе в руки та казала, що треба вижити. Люди допомагали один одному. 

Мене шукали діти через волонтерів. Вони приїхали й буквально витягли мене з підвалу. Зараз я живу в Черкасах. Сподіваюсь, що ще встигну побачити Маріуполь.