Івану Гавриловичу важко виживати самому на одну пенсію. До того ж, під час війни комунальні послуги у Слов’янську бувають із перебоями

Я сам родом із Сумської області, уже давно мешкаю в Слов’янську. Працював, жив нормально. Мені 70 років. Я сам живу, жінка померла два роки тому.

Як обстріли почалися – так я і дізнався, що війна. Звісно, ховався в підвалі від обстрілів.

Коли війна йде – це найскладніший період.

На одну пенсію жити важко: потрібно і за послуги платити, і якось виживати. Зараз іноді гуманітарну допомогу дають. Якщо є за що, то купую медикаменти, а якщо ні - то що ж робити. 

Води не було ціле літо, тепер є. Світла зараз немає. Дня три не вимикали, а сьогодні вимкнули. 

Молю Бога, щоб війна швидше закінчилася. А коли – цього, мабуть, ніхто не знає.