Людмила Володимирівна, коли починалися обстріли, тікала у підвал. «Як станеш згадувати, що було, аж страшно. Як вийшла я в селище в лютому, а все побите довкола, страшно й дивитися було», – розповідає жінка.

Як почалося, до підвалу втекли всі, у квартирі не можна було знаходитись

Ніхто не очікував у мирний час доведеться пережити те, що раніше можна було побачити у фільмах.