Дружина, син і дочка з однорічною дитиною. З 15 березня родина Ігоря Казначєєва виживала у притулку на території лікарняного містечка. Найскладніше – забезпечити нормальне життя малюкові. Харчування, присипки, вода. Щодня Ігор був у пошуку їжі та води. Якось він прийшов до дитячого інфекційного відділення. І натрапив на розвідгрупу із 4 осіб. Командир групи викликав вогонь на багатоповерхову будівлю бірюзового кольору. Це було відділення хірургії. Там оперували поранених.

"Я був у жаху. Повне відділення персоналу. Якщо мене знайдуть, навряд чи залишать живим. Але я почав голосно кричати. ​​Звати медперсонал. Щоб себе виявити. Побачив, що вони направили в мій бік зброю", - згадує житель Маріуполя Ігор Казначєєв.