У 2014 році я була в Єнакієво, але вже повномасштабна війна застала у Дніпрі. Мої друзі виїхали з України до Польщі.

На початку війни іноді нам не вистачало їжі. Батько втратив роботу. Ми отримували гуманітарну допомогу.

Ми живемо разом, і на початку війни мій тато вирушив на фронт і воював цілий рік.

Під час блекауту ми мали щасливу можливість залишитись на зв’язку завдяки міні-електростанції.

Я навчаюся на другому курсі коледжу. Мрію отримати освіту та працювати за фахом.

На жаль, я не можу дозволити собі матрац. З 24 лютого я сплю на підлозі, оскільки обладнання з ательє мами зараз стоїть в нашому домі, і не вистачає місця для ліжка.