На початку війни в окупованому Маріуполі головною турботою для Марини було харчування дітей. Заради них вона готувала їжу на багатті під обстрілами і стояла у довгих чергах

До війни все було прекрасно. Наша сім'я проживала в Маріуполі. Прекрасне місто було, і жили ми в ньому спокійно, доки не прийшов «руський мір». Мій чоловік працює в прикордонній службі. 

Коли почалася війна, мене розбудив дзвінок чоловіка. Він повідомив, що почалася війна. В той день він мав прийти додому, але через війну ми його так і не бачили. Він був на Азовсталі, а зараз знаходиться в полоні вже десять місяців. 

З кожним днем ситуація в місті ставала все гірше. Ми з дитиною поїхали до моєї подруги, яка проживала біля порту. 

Добре запам'ятали той холод і страх, який був з нами кожен день. Ми з подругою виходили тільки за водою та щоб приготувати їжу на багатті під обстрілами. Трупи валялися просто серед дороги. 

Раз на день нам допомагала церква: ми брали дітям їжу. Треба було вистояти в черзі, щоб діти могли поїсти того гарячого супу пів літрової банки. 

Вибиралися ми з Маріуполя дуже важко, але зараз знімаємо квартиру в Чернівцях. Адаптуватися було важко, та вибору не було. 

Тут ми отримуємо гуманітарну допомогу від фонду ЯМаріуполь у вигляді продуктів, що хоч трохи облегшило наше перебування тут.