Денисенко Тетяна, вчитель Миколаївського ліцею Старовірівської сільської ради Красноградського району Харківської області

Чому бути українкою – це моя суперсила?

Наша славна Україна,

Наше щастя і наш рай!

Чи на світі є країна

Ще миліша за наш край?

І в щасливі й злі години

Ми для неї живемо,

На Вкраїні й для Вкраїни

Будем жити й помремо…

В.Самійленко

Україна… Прекрасний мальовничий край на нашій величезній планеті… Невеликий куточок землі з безкраїми ланами пшениці, квітучими полями льону, вишневими садами, білими хатами, тихими озерами, калиновими гаями, древнім Києвом, широким Дніпром-Славутичем, рідною мовою і народними піснями, які співали наші діди. Стискає серце і перехоплює подих від такої надзвичайно чарівної краси, де живемо ми, українці.

Ми – великий народ, який створила природа із щирим серцем, доброю душею, працелюбними руками, щедрою гостинністю, відвертою щирістю і нескінченною доброзичливістю.

На Вкраїні землю засіваєм

І пісні співаєм,

На бандурі граєм

І вірші складаєм,

Свою неньку-Україну

Навік прославляєм!

Ми – народ, який завжди поважав чужу волю й незалежність, ніколи не переступали чужий поріг незваними гостями. Якби-то і до нас так ставилися. Якби-то… Багатовікова історія українського народу, насамперед літопис життя і смерті народу-великомученика, на долю якого було досить лиха… Майже кожне століття, як свідчать давні джерела, розпочате голодними роками, наслідками епідемій, спустошливими війнами, чужоземними навалами.

Багато болючих і стражденних періодів пережила наша Батьківщина, які увінчали землю кров’ю і смертю мільйонами синів і дочок. Але ніколи, ніколи наш народ не корився ворогам, які жадали нам лиха і будь-якою ціною намагалися знищити нас, нашу націю, нашу пам'ять і нашу ідентичність!

На жаль, сьогодні ми знову переживаємо тяжкі часи. Вороги чорною хмарою налетіли на нашу прекрасну Україну, намагаються зламати віття, зігнути стовбур українського дерева. Але це їм не вдається і не вдасться, бо на сторожі нашої держави її захисники і захисниці. Відважні і героїчні люди, які не жаліють своєї сили, досвіду і життя для визволення України. Вони гордо несуть наш блакитно-жовтий стяг до Перемоги!

Я – українка! Я пишаюся своєю країною. Я люблю незламний і волелюбний український народ. Я вірю і впевнена в нашій Перемозі! Якщо ви запитаєте мене: «Що я роблю заради Перемоги?». То без коливань відповім, що я – вчитель.

Сам Менделєєв говорив: «Вся гордість учителя – в учнях, в зростанні посіяних ним зерен». Становлення  самої особистості дитини залежить від  вчителя, від його любові, величі слова. Адже вчитель є також вихователем, він допомагає вступити в доросле життя, навчає поваги, вічних цінностей, вкладає моральні поняття в душі своїх учнів, любові до ближнього і рідної Батьківщини.

Я, як і кожен українець нашої держави, також  допомагаю у зборі коштів для дорогих захисників і захисниць, беру участь у благодійних ярмарках, намагаюсь психологічно підтримати: надсилаю листівки із словами вдячності та передаю різні смаколики на фронт, щоб оборонці відчували нашу повагу і тепло сердець.

Я вірю, що Перемога ось-ось настане. З нами Бог, бо ми стоїмо за правду. За нами стоять мужність і відвага наших прадідів. Я вірю в щасливе, квітуче і багате майбутнє нашої держави.

Люблю тебе, Вітчизно, мила Україно,

Бо щастя жити ти мені дала.

Для мене ти одна і рідна, і єдина,

Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла!