Я сиділа під бомбардуваннями, під "Градами". У Луганській області був справжній жах. Було холодно й голодно. 

П’ятнадцятого березня я виїхала. В чому була у підвалі, в тому і вибігла. Було дуже страшно. Це був жах. Їхали з сином туди, куди і люди. Трималися колони з автівок. Я плакала всю дорогу. 

Зараз я живу у Дніпропетровській області. Мені допомагають діти. Все нормально у мене. Чекаю перемогу. Вірю в те, що повернусь додому.