Мені 22 роки. Я живу в Нікополі, неподалік від заводу, який кілька разів обстрілювали. Навіть за десять метрів від під’їзду снаряди падали. Росіяни хаотично бомбили місто. Були влучання і в зупинки, і в житлові будинки. 

У перші дні війни був дефіцит продуктів і палива. Вимикали світло й воду. Зараз усе налагодилося. 

Перші три тижні я не працював, а потім вийшов на роботу. Спочатку місто було напівпустим, а зараз оживає: люди повертаються. 

Надіюся, що в цьому році війна закінчиться.