Чоловік військовий, по тривозі 24 лютого його викликали на роботу. За один день я навчилася керувати авто. Ми залишили рідну домівку, поїхали зі свого міста. Наше місто окуповане. Ми часто переїздили.

Коли був масований обстріл селища, де ми ховалися, донька була вдома у подружки. Без мене. Я з молодшим сином була у свекрухи. Донька злякалася. Бігли в укриття по уламкам та битому склу. Молодшого встигла тільки загорнути в ковдру. Через це у дитини з'явилося сиве волосся.

Були свої запаси продуктів, а ще люди допомагали.