Під час повномасштабного вторгнення Наталя була в Стамбулі, але її рідні знаходилися в Херсоні. 

«Не розуміла, що мені робити. Але звʼязок з рідними був. Я бачила свого сина. В чатах можна було бачити реальну картину, що відбувалося в місті. Херсон бомбили, люди були налякані. На Антонівському мосту бій. На залізничному мосту також йшов бій. Автівки розстрілювали", - знала Наталія.