24 лютого ми прокинулись від вибухів. Я жив на Північній Салтівці. Коли почали гинути знайомі, ми вирішили виїжджати. Одну із загиблих я водив до дитячого садка. Також сусід розповідав про загиблих у центрі Салтівки.

У мого друга снаряд потрапив в будинок, все зруйновано. Загинули п’ятеро моїх знайомих. 

3 березня ми виїхали до Полтави під обстрілами. Одного разу ми їздили до Харкова на декілька годин за речами, і більше ми у Харкові не були. 

Закінчення війни я бачу лише перемогою України.