Світлана Остапенко з Торецька часто згадує своє гарне довоєнне життя – як їздили до родичів в Донецьку та Житомирську області, а зараз вирушити туди немає можливості.

Вона добре пам'ятає, як над містом пролітали літаки, як їздила важка військова техніка. Неподалік будинку Світлани Олександрівни, на перехресті, був сильний бій, людям довелося тікати, щоб сховатися.

Коли почалися бойові дії, почала закуповувати продукти про запас, тому що не знала, чи буде можливість їх купити надалі. Великою підтримкою для її родини була гуманітарна допомога від Фонду Ріната Ахметова. Світлана Олександрівна каже, що події воєнних років вже ніколи не забудуться, але дуже хоче, щоб їхнє життя налагодилося, і можна було бачитися з ріднею.