Привіт, мене звати Юлія. Мені 16 років, через 11 днів буде 17.

Я з міста Сіверськ. Це в Донецькій області. Я дуже сильно люблю це місто. В Сіверську є музей імені Володимира Сосюри, сподіваюся, що він до сих пір зберігся. Також в нашому місті був дуже гарний басейн, але на жаль його майже знищили. Сподіваюся, що його відновлять.

Зараз я мешкаю в ПГТ Пісківка, Київської області. Тут мені подобається, бо тут тихо і немає вибухів. Але дуже хочу додому.

На жаль, нових друзів в мене тут немає.

Війна лишила мене і мою родину домівки. Ми були дома щасливі, а зараз кожного разу, читаючи новини про рідне місце – сльози на очах, бо його руйнують.

Найбільше я сумую за моїм котиком Рижиком, бо він залишився дома. На жаль, коли ми виїжджали від звуків взривів, він втік і ми не змогли його знайти. А також я сумую за своєю кімнатою, якої в мене зараз немає. Ще мені не вистачає моїх друзів, бо ми роз'їхались по різних кутках світу.

Я дуже вдячна батькам, які вивезли мене з-під обстрілів, і, не зважаючи на складну ситуацію, вони намагаються поліпшити моє життя тут.

Я мрію про те, щоб скоріше повернутися додому і ця війна скоріше закінчилася. Також хочу отримати подарунок на своє день народження, 17 грудня мені виконується 17 років.