Зажурило Олександр, 8 клас
Ліцей "Крила України", м. Знам'янка
Вчитель, що надихнув на написання есе: Давидова Тетяна Андріївна

Чому бути українцем - це моя суперсила?

Я народився в Україні. Тут мій дім, тут живуть мої батьки, моя рідня, мої друзі. Україна – це земля моїх прадідів, славетних козаків, нескореного волелюбного народу.

Український народ споконвіку боровся за свободу. Українці завжди мріяли бути господарями на своїй землі. Голодомори, репресії, війни не знищили прагнення народу до незалежності. Шлях до мрії був тривалим і тернистим. І ось, нарешті, здійснилося!

24 серпня 1991 року народилася молода, вільна, незалежна держава – Україна. Почалася нова епоха в історії українського народу. Нашій державі – 32 роки. Вона ще досить молода, їй треба засвоїти ще багато нових уроків. Але, незважаючи на свій вік, Україна довела, що здатна відстоювати свободу та гідність, захищати свій суверенітет.

Моя країна має величезну історію. Я народився тут і пишаюся цим. Немає в світі нічого кращого за рідний край, де живуть твої батьки, де звучить рідна мова. За роки незалежності українська мова ожила, дивуючи світ мелодійною красою.

Моя Батьківщина – це неозорі степи, повноводні ріки, моря, гори, мальовничі села і міста, ліси, голубі озера. Це працелюбний, мужній, незламний народ. З 2014 року українці зі зброєю в руках захищають власну свободу та право жити у вільній країні.

Зараз Україна переживає дуже тяжкі часи. Йде війна. Люди втратили рідних, близьких, залишилися без домівок. Мільйони українців змушені покинути рідні місця.

Я захоплююсь мужністю, стійкістю наших воїнів. Вони захищають нас ціною власного життя.

Наразі, як ніколи, ми повинні бути згуртованими, терплячими, милосердними. Я знаю: ми вистоїмо, переможемо! Бо ми сильні духом, ми – українці. Я вірю, що моя Україна стане країною, гідною своєї історії, своєї слави: квітучою, багатою, вільною. Нам будувати нову державу, відроджувати Батьківщину для щастя, для миру. Україна на вірному шляху.

Я з гордістю можу сказати: «Я – Українець!»