Сім’я Світлани Володимирівни тиждень просиділа дома під обстрілами. Виїзд відкладали, але з кожним днем ставало небезпечніше. Героїня розповідає, що тікали швидко, не обертаючись, взяли тільки те, що було під рукою. Вона сподівається, що війна скоро припиниться, і вони повернуться.
.png "Він був справжній герой")
.png "Привезли Катю додому, поховали в садку")
.png "Імена")
