15-річний Добриня Жаров – дуже активний хлопець: займається спортом, планує вступати у ВИШ. Він каже, що легко адаптується, заводить нових друзів. «Я така людина, яка дуже добре комунікує. Я дуже швидко знайшов собі друзів у Івано-Франківську. Швидко пристосувався до школи», – розповідає підліток.

Добриня пройшов дуже нелегкий шлях. Війна для нього почалася у 2014-му році у місті Сєвєродонецьк на Луганщині. Житло його бабусі, яке вона отримала ще в 1990-х роках, знищено. «Зараз його по факту немає, бо самого Сєверодонецька повністю немає. Дуже боляче, бо я там виріс, мені там подобалось. Боляче, бо розумієш, що більше туди не приїдеш. Більше цього не побачиш», –  розповідає про втрату  хлопець.