Мені шістдесят років. Я живу в Запоріжжі. Мій чоловік помер від коронавірусу. У мене є мама і сестра. Вони жили разом в селі в Запорізькій області. Донька сестри виїхала з онучкою в Німеччину.

Я щороку забирала маму на зиму до себе. А цьогоріч сестра сказала, що побуде з нею. Так вони й залишилися в селі. Після приходу окупантів з ними не було зв’язку. Потім родичі допомогли вивезти їх у Запоріжжя.

Тут у мами стався інсульт. Зараз вона в лікарні. У сестри виявили онкологію. Їй довелося пройти хіміотерапію.

Життя пішло шкереберть, але ми стали дружнішими.

Я впевнена, що до наступного літа війна закінчиться. Головне, щоб були мир і здоров’я.