Почалась війна, наш батько, чоловік пішов захищати Батьківщину. Ми спочатку залишались вдома. Але с кожним днем все становилось небезпечніше. Плюс до цього всього у мого батька, інваліда 1 групи ( без одної ноги), почались проблеми со здоров'ям. Нам потрібно було срочно виїжджати, щоб провести діагностику, так як в Курахове це все вже неможливо було зробити. 10 квітня 2022 р ми виїхали в Полтавську обл, де батька срочно прооперували. У нього виявилось онкологія.

2022рік для нас виявився дуже важким: війна, відсутність поряд чоловік, який завжди підтримував, сам чоловік на передовій, постійні переживання, життя від дзвінка до дзвінка, лікування онко у батька, операція на серце матері. Це все далеко від дома, постійне слідкування за новинами, що там на фронті, як там наш регіон.

Наше місто дуже близько від Мар'їнки і Вугледара. В місті залишились Олега (чоловіка) сестра та мати. Виїжджали с собакою лабрадором і троє котів. Із-за цього проблеми знайти житло. Постійні переживання. Думали 2022р був страшним... Але 15.03.2023 весь світ зупинився. Загинув любий чоловік, батько... Далі просто існуємо...