Я з Бахмута. У перший день війни почула вибухи. Я не знала, що робити та куди бігти. Місяць з родиною залишалась у місті. Снаряди прилітали до військової частини, біля якої ми жили. Я вирішила, що треба виїжджати. 

З собою я нічого не взяла. Виїхала з однією валізкою. Дорогою був великий затор. Понад добу їхала на Дніпропетровщину. 

Моя мама виїхала пізніше. Їй було важко залишити рідний будинок. 

Я мрію жити спокійно у власному будинку після завершення війни.