Для моєї родини війна почалася ще у 2014 році, коли я і моя родина виїхали з Горлівки до Краматорська. В Краматорську дитина пішла спочатку до садочку, а потім і до школи. Ми з чоловіком офіційно працювали, сплачували податки, придбали житло в кредит. В квітні дитина отримала статус постраждалої дитини внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (#466 від 07.04.2021р.). Але тоді ми ще не знали, що саме страшне по-переду. В період повномасштабного вторгнення ми виїхали спочатку до Кропивницької, потім до Дніпропетровської , а зараз до Черкаської області. Наразі я і чоловік залишилися без роботи, дитина закінчує дистанційно 5 клас, планів ніяких. Аби швидше закінчилася війна. Ціни на оренду житла і відсутність людяності - найважче, з чим доводиться стикатись нашій родині.