У нас попереду тільки невідомість. Ми вже й не думаємо про те, що є якесь інше, нормальне життя, звикнути б до цього. Розбиті дахи, вікна, будинки, ми п'ємо непридатну воду з колодязя. Небезпечно, а що робити? Хоча вже нудить від неї, така вона несмачна. Два тижні нам не привозять хліб.

На все селище в нас кілька генераторів. Один в багатоповерхівці, де є підвал, тому жителі туди і перебралися. Я оселився у знайомих, чия квартира поруч з цим підвалом.

У цьому будинку залишилося людей 15, у сусідньому будинку дві сім'ї живуть. Всього в Опитному зараз 43 людини, а до війни було понад 600. Багато хто поїхав, а дехто не вижив через поранення або вік. Швидкі та пожежні сюди не приїжджають. Селище відрізане від світу повністю.