Нас вирвали з коренем зі старої землі, а пересадити забули. Ми погано квітнемо і ніде не приживаємося.

Ні, ми любимо Київ, Дніпропетровськ і Львів. Обожнюємо. Ми насолоджуємося їхньою красою. Ми вдячні за гостинність і турботу. Але залишки нашої колишньої землі, які налипли на наші душі, не дають нам можливості стати щасливими на новому місці.

Ми часто хворіємо й обсідаємо лікарні зі своїми скаргами. Нас лікують, але ми не лікуємося, нас не беруть ліки, у нас повільно зростаються переломи й все ніяк не проходить кашель. З нами важко, але ми й самі не знаємо, що нам тепер робити.

Якось так вийшло, що ми не сумісні ні з чим, окрім Донецька.

Ми залишилися між двох всесвітів.

Тільки Ви один, Рінате Леонідовичу, чуєте, слухаєте та розумієте нас! Вас знає уся Україна. Бог віддасть вам подвійно! Щиро дякую за допомогу в операції в офтальмологічній клініці №5 Олександрівської лікарні м. Києва.