Я живу у Степногірську. Після початку війни виїхав звідти, бо там бомби падали біля мого під’їзду. Обстріли були сильними, гинули люди. Багато моїх знайомих загинули. Не було світла та води. Я ходив за водою, коли розвозили.

Доводилось зранку займати чергу. Потім почали привозили гуманітарну допомогу.  

З села я виїжджав на машині. Складнощів ніяких не було. Моя родина зараз живе в іншій частині країні. Дочка з онукою - на Закарпатті. Я їжджу додому - там і досі стріляють. Чекаю, коли закінчиться війна. Думаю, Україна переможе. Тоді будемо все відбудовувати.