Я вдома сиділа до останнього. Коли росіяни окупували Херсон, я зрозуміла, що скоро дійдуть і до нас. Не уявляла, як зможу покинути рідний дім. Коли окупанти зайшли в село, нікого не випускали. Я боялась вийти на вулицю. Вони ходили по хатах, грабували будинки. Виїхати довелось на свій страх та ризик. Росіяни перевіряли телефони та машини. Все це тривало цілий день. 

Мені важко було переїхати. Спочатку жила у Львові. Я там не відчувала себе вдома, це дуже прикро. Зараз живу в Кривому Розі. Хочу поїхати додому, чекаю, коли ЗСУ відіб’ють рідне село. Думаю, ми будемо жити краще, ніж раніше. Нехай ніколи не буде війни.