Ірина була змушена залишити все в рідному місті Лисичанськ, яке стало однією з гарячих точок війни, та тікати разом з мамою подалі від обстрілів. Вони жили в постійному страху, ховаючись у підвалах та укриттях, намагаючись вижити під дощем із снарядів. Після чергового жахливого обстрілу, який забрав життя її сусідів, жінка зібрала речі та виїхала у більш безпечне Дніпро, хоч і там часто буває ракетна небезпека.