Я живу в Миколаївській області. На початку березня 2022 року у рідному почались обстріли. Я сидів у підвалі. Не знав, куди бігти. Не стало світла, води й газу. Деякий час була допомога продуктами, але потім припинили видавати допомогу. 

Я виїжджав з села, а потім повернувся. В евакуації я пів року прожив у машині.

Грошей, щоб платити за житло, у мене не було. ЗСУ відігнали росіян, тому обстрілів у рідному селі поменшало. Виживати мені тяжко, грошей не вистачає. Часто в магазині беру продукти у борг, потім віддаю. Сподіваюсь, що війна скоро закінчиться, аби тільки припинили стріляти.