24.02.2022 – найстрашніший день нашого життя. Перебували в м. Чернігів. Дитина проснулася від вибухів і запитала, чому я гремлю посудом. Я сказала: "Доня, почалася війна". 

Вона злякалася і запитала чи ми помремо. Я пообіцяла, що ні. Не знали куди їхати, куди бігти. Виїхали вже коридором.

Ми від окупації виїхали з міста. Дитина змінила вже 4 школи. Наразі винаймаємо житло в м. Хуст, як ВПО.

Я і дитина займалися з психологом, а також, як для ВПО, різні благодійні організації проводили різні заходи для дітей та жінок, щоб адаптуватися до життя в іншому місті.

У нас була проблема на початку з нестачею їжі, але Слава Богу були фонди, які допомагали.