Мене звати Оксана Андріївна. Ми - двічі переміщенні особи, і двічі діти постраждалі – спочатку з м. Єнакієве, а потім зруйноване житло в м. Ірпінь. Район зазнав 85% руйнувань, змогли виїхати тільки 05.03.2022.

Були в місті Ірпінь, вдома, коли почалась війна. Сподівались, що скоро все  скінчиться. Діти звідусіль чули вибухи і дуже боялись. Вони зрозуміли, що почалось щось жахливе.

Коли був зруйнований наш будинок по вул. Гостомельське шосе в м Ірпінь, - це було найстрашніше. Ми жили там жили впродовж восьми років...