Я багатодітна мама, маю 4 діток. Ми спали, і навіть не здогадувались, що розпочалась війна. Коли все почалось, ми з сім’єю перейшли жити до підвалу. Діти були дуже налякані, почались вибухи, страх, плач... Але ми вірили, що все скоро закінчиться. З часом ми звикли, що це тепер наше житло, бо діти до квартири боялися йти жити. Майже півтора року ми так прожили.

Ціни подорожчали, і, на жаль, не вистачає на продукти. Звертались до різних фондів допомоги. Зараз так і далі важко жити, допомоги немає. Коли тривога, то постійно сидимо в підвалі і молимося, щоб все було добре.

На даний момент всі живем разом з родиною.  До війни все було добре, мали дохід, працювали, зараз, на жаль, немає коштів, крім соціальної виплати.