24.02.22 вирішили сховатися недалеко міста Херсон, в селі у бабусі. Рішення було помилковим: чули і бачили всі ті жахіття. Вибухи, сотні колон техніки, підвали, літаки і найстрашніше - окупація. Діти до цих пір бояться різких звуків.

Настрашніше - окупація. А саме - обшук нашої оселі і нас самих солдатами рф. Зі зброєю, в повній амуніції, і невідомо, вистрелить чи ні. Це страшно. 2й момент - виїзд з окупації. Через їх бп, п'яних ворожих солдатів, через заміновані дороги. Під час виїзду потрапили під обстріл.