Війна принесла в життя паніку та страх. 

Зараз що вдень, що вночі думаєш чи наступе завтра і чи побачимо рідних.

В перші дні війни була велика паніка. Діти самі зрозуміли, що почалася війна, адже по вулицях з перших днів їздила техніка ворога. Вони не розуміють і досі в чому ми завинили, що нас убивають. Ми залишалися з родиною в своєму місті. 

Місяць жили в бомбосховищі, де було холодно сиро. Діти начали хворіти

і ми вирішили повернутися до квартири.

Найстрашнішим був день, коли біля нашого будинку прилетіла авіабомба.

Психіка в дітей порушена, бо кожного дня ми чуємо як пролітають шахеди та лунають вибухи. Ми стараємся переключити увагу на щось інше.

Їжі вистачало, а от з ліками були великі проблеми. Купляли в людей за завищеною ціною і не завжди знаходили те, що треба.