Сусло Анастасія, учениця 9 класу КЗ ”Височанський ліцей №1 ім.Героя Радянського Союзу О.Л.Пшенички Височанської селищної ради Харківського району Харківської області”

Вчитель, що надихнув на написання есе: Різченко Інна Сергіївна

«Війна. Моя історія»

Все почалося того ранку, 24 лютого 2022 року, п’ята ранку, я прокидаюся від того, що мої батьки дивляться телевізор, я була здивована, і подумала: «Чого вони дивляться телевізор так рано? Ще й новини», але не надала великого значення, і лягла спати з думками що треба виспатися, бо через дві години вставати у школу. Сьома ранку, насилу піднявшись з ліжка я пішла на кухню, але там мене чекали страшні новини, новини, які перекреслили моє життя назавжди - почалася війна. Про цю новину мені повідомив мій брат, батьки відразу поїхали купувати усе необхідне, бо ми не знали що буде далі, яка доля на нас чекає, що нам прийдеться пережити, який страх та переживання за своє життя. З шести ранку ми вставали, щоб піти у магазин.

Усі полиці були пусті, було тільки декілька пляшок води, борошно та трохи солодощів.  Війна почалася через три дні після мого дня народження, я так і не встигла відсвяткувати своє тринадцятиріччя з друзями та рідними, кудись поїхати та розважитись. Через два дні я зрозуміла, що таки це війна.

Моя родина вже почала збирати валізу у Польщу, я дуже не хотіла виїжджати, але не було вибору. Мі вже точно вирішила їхати, але думаю, що  доля вирішила інакше. У день, в який мі хотіли їхати, пішов дуже сильний сніг та була буря, я вважаю, що це трапилося не просто так, але я вдячна долі, що залишилася  у своїй рідній Україні. Рідний дім - це найголовніше для кожної людини. 

В інший день ми думали поїхати у інше місце, бо снаряди літали майже над головою і було страшно за своє життя.  Одного дня наша сім’я виїхала  до  Полтави, бо це було більш менш безпечне місце, але додому хотілося  дуже. Через деякий час почали вимикати світло по декілька днів, не було опалення та доводилося використовувати генератор, бо була єдиною річчю, яка рятувала від холоду, адже зима була холодна та сувора і запам’ятається мені на все життя.

Цей день був найстрашнішим у моєму житті, я не хотіла вірити що все це насправді, мої друзі виїхали. Я думала , що більш  ніколи з ними не побачусь... Життя - дуже дивна річ. Все моє життя змінилося повністю.  Я більш не бешкетую на уроках, не бавлюся зі своїми друзями на перерві, не ходжу гуляти з друзями, не буваю влітку на морі. Я повністю переоцінила життя і ціную кожну хвилину. Здається все перевернулося з ніг на голову, але з’явилась віртуальна реальність життя чи, може, це і є саме життя... Хто це може  сказати?  З друзями зустрічаємось онлайн, уроки проходять в онлайн форматі, на перерві  переписуємось в чаті, відпочиваю постійно вдома і радію цьому.

Мої  батьки втратили роботу за кордоном і наше життя поділилося на до та після. Треба насолоджуватись усіма щасливими  моментами, бо ніколи не знаєш, що може чекати тебе далі. Нас  несподівано  чекала війна, яка погубила життя багатьох людей, які просто хотіли чогось добитися у житті, матері, які втратили своїх синів та чоловіків, діти, які втратили своїх батьків, брати та сестри, щасливі пари, які не встигли одружитися. Це все розриває серце, що люди, які будували своє майбутнє – загинули від війни.

Я та моя родина сумуємо за тим безтурботним життям, коли кожен день не хвилюєшся за батька та брата, яких не сьогодні завтра можуть відправити на війну. Мої найрідніші рідні люди - це  мій брат, який грався зі мною все моє дитинство та ніколи нічого для мне не жалів, та батько, якого я обожнюю. Я б дуже хотіла повернутися назад хоча б на хвилиночку та згадати те, минуле життя.

Для всіх 2022 рік був дуже важкий: багато стресу та страху, кожну ніч я засипала і молилася аби вижити. Я стільки хвилювалася за своїх рідних, за свою Країну та за своє життя. Дуже хочеться, щоб весь цей жах закінчився зараз і  наша країна перемогла, військові повернулися з війни, усі жили у мирі та спокої.  Війна зруйнувала життя мільйонів Українців, але кожен день я сподіваюся, що все це закінчиться.

І буде мир в мої країні

І буде мир на всій землі.

За все миліша - Батьківщина,

Вона дарована з небес.