Перший день війни… Я сиділа в інтернеті, коли дізналася, що в районі шахти «Трудівська» було скинуто бомбу. Було так страшно, що я не одразу зрозуміла, що це було конкретно. Я прийшла в зал і побачила таку картину: один мій онук перевернув крісло і сховався за його спинкою, а другий не міг перевернути крісло, тож розбив глобус і половинку вдягнув на голову, як каску.

Потім до нас у вікно влетів уламок, побило все. Довелося виїхати до Харкова, до сестри. Там нас було 12 осіб у однокімнатній квартирі.

Потім ми повернулися. Діти якийсь час не вчилися. Треба було купувати ліки, носити із собою документи. Ціни різко підросли на все, багато хто виїхав.