Жуковський Ілля, 9 клас, Білозерська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №15 Білозерської міської ради Донецької області

Вчитель, що надихнув на написання есе - Дрозд Олена Миколаївна

«1000 днів війни. Мій шлях»

Мій майбутній сину….. Сподіваюсь, що для тебе Батьківщина – це не просто слово, написане з великої літери.  А слово «війна» буде знайоме тобі тільки з книжок. В період з 2016 по 2024 рік моє життя наповнено  втратами. Спочатку, не стало прадідуся, який не зміг пережити зміни, які відбувалися в Донецькій області під час вторгнення російських агресорів. Пізніше, я втратив бабусю.

Під час повномасштабного вторгнення, була паралізована робота лікарень, швидких. Синку, але я вірю в твоє майбутнє у величній державі Україні.

Ми з мамою залишились вдвох. Я рано почав розуміти доросле життя, бачив  і чув, що не всі дорослі бачили. З шостого класу навчаюсь дистанційно. Чую звуки війни, дивлюсь і читаю новини, а не Reels. Втрачаю друзів, які виїжджають з нашого маленького містечка, з рідної Батьківщини. Синку, але я вірю в твоє майбутнє  у величній державі Україні. На початку жовтня мій двоюрідний брат, який став сиротою два роки тому, якому всього 19 років, при виконанні бойового завдання підірвався на ворожій міні, йому ампутували ногу.

Синку, але я вірю в твоє майбутнє у величній державі Україні.

Дорослими людей робить не вік, а події. Вірю, що промовляючи слова «Моя Батьківщина  - Україна» ти також  будеш відчувати мурахи на шкірі, а серце наповнюватиметься теплом. Впевнений,  що ми з тобою обов`язково відвідаємо український Крим, будемо вболівати на Донбас – арені за улюблену футбольну команду, а в Маріуполь поїдемо всією родиною , щоб допомогти відновити наше туристичне місто.

Де б я не був, а бачив я багато в своєму віці – Київ, Кам`янець – Подільський, Львів, Тернопіль, Івано – Франківськ, але найяскравіше сонце сходить на Донбасі.

Пишу тобі цей лист з надією та впевненістю, що «Батьківщина » для тебе це не просто слово, написане з великої літери.  А слово «війна» буде знайоме тобі тільки з книжок.