Горлівка – це таке місто, яке заснував Петро Горлов [гірничий інженер, один з піонерів у розробці вугільних родовищ Донбасу]. Живу я на проспекті Перемоги. Там не стріляють поки що.

Я спочатку ненадовго поїхав з Горлівки, а потім приїхав 2015 року до бабусі, і ми застрягли під обстрілом. Спустилися на поверх нижче, там я познайомився зі своїм найкращим другом.

Стріляли приблизно два дні, і коли сказали, що о дванадцятій годині буде перемир'я, я просто сидів і дивився на годинник. Дві ночі й один день.

У нас один будинок розбомбило, снаряд влучив. У нас одне скло вилетіло. А в тому будинку, ну, просто раз – і все. Там спочатку, десь два роки, просто купа скла валялася. Якщо проїхатися там на велосипеді, то все, немає велосипеда.

Війна… Краще про неї взагалі не розповідати. Просто, щоб про неї не знали, усіх цих страхів і жахів. Коли ти не знаєш, влучить у твій будинок снаряд чи ні. Дуже страшно. Я потім ще місяць відходив від цього.

Намагаємося забути, і все. Наче немає її й не було. Два роки в мене були, як у пеклі, потім стало більш-менш усе.