Я онкохвора, моя дитина отримала травми психології. Дитина отримала нервовий тик, ми лікуємось, дуже боїться. Дуже хочу вашої підтримки.

Коли дізналися, що почалася повномасштабна війна, я була в паниці и ми дуже шукали куда сховати дітей.

Коли повідомила дитині про війну було дуже страшно, ми разом з ним були місяць у шкільному підвалі.

Найстрашніший день - це 29.03,  коли почали бомбити наше село, дуже багато загибло.

З гуманітарною катастрофою довелося стикнутися під час війни. Дуже була нехватка їжі и води, це були найважчі часи.

Є предмети, які нагадують про початок війни, це осколки, які я зібрала у дворі, дуже багато їх.

Також ми були свідками травмуючих подій. Ми бачили обстріляні автомобілі з людьми и руйнування домів.