Це було під ранок. Ми були дома, у Добропіллі, коли подзвонили рідні з Дніпра і сказали, що їх бомблять! У нас на той момент ще було тихо, але недовго! Ми розбудили сина, та пішли у підвал! Всі були дуже налякані! Нашій дитині було на тот момент 6 років! Ми сказали, що є певна загроза і потрібно бути дуже обережними!

Син був наляканий, але ми як могли відволікали його від поганих думок! 

Наша родина страждає від війни вже з 2014 року. Наши дві дитини народились під час війни! Ми були вимушені вже 4 рази міняти місце проживання. У 2014 ми переїхали з Донецька у Добропілля, потім у 2022 році ми переїхали до Дніпра, через рік, через нестачу коштів на аренду житла ми повернулись до Добропілля, а потім знов були вимушені переїхати у село. Наразі ми мешкаємо у Донецькій області в покровському районі. 

Страшних днів було дуже багато, тому що за весь цей час, наша родина пережила багато вибухів неподалік від місць, де ми жили! 

Ми намагаємось відгородити наших дітей, від всього цього кошмару! Розмовляємо, пояснюємо, що ми поряд! 

Довелося стикнутися з гуманітарною катастрофою. Коли почалась війна, я була вагітна, вагітність була тяжкою, у нашому місці зачинили майже всі аптеки, і приходилось їздити у інше місто в аптеки!