Я з чоловіком жила в Нікополі. Під час вторгнення я була при надії, тож народжувала дитину під обстрілами. Після початку війни я була шокована. У бомбосховищі мені доводиться ховатись і зараз, бо живемо під обстрілами. Коли росіяни підірвали Каховську ГЕС, у місті не стало води. Доводилось набирати воду у джерелах.

Найбільше мене шокувала загибель молодих людей. Мій однокласник загинув у Маріуполі, його тіло досі не привезли, аби поховати.

Мій чоловік зараз захищає країну. Я дуже рада, коли він приходить на вихідні додому. Мені це допомагає переживати важкі тяжкі. Я вірю в перемогу України те деокупацію всіх територій.