Мені 65 років. Пенсіонер. Проживав у місті Пологи. Зараз у Запоріжжі. 

Одним словом – жах. Я був в окупації дев’ять місяців. Хто не побував у моїй шкурі, той не зрозуміє мене. 

Газу немає досі, ліки за дуже завищеними цінами. А щодо їжі – у мене свій город, то було що їсти.

Шокувало ставлення окупантів до нас. Вони нас вважають ніким. Прийшли нас «звільняти». Тільки від чого – незрозуміло.

Вони мене та мою сім’ю, як і багато інших сімей в Україні, «звільнили» від усього.

Хочеться бути удома, в рідній хаті.