Про війну мені повідомила донька. Я не могла повірити в це. Я бігала по хаті та кричала. Увімкнула телевізор та побачила все по новинах. Потім все побачила на власні очі. Росіяни окупували село. Страшно було дивитись на російську техніку. 

Найбільше мене шокували обстріли. Горіли хати, господарства в людей. Вилітали вікна і двері в будинках. Це було нестерпно. 

Я виїхала до Запоріжжя з сусідами. На блокпостах росіяни всіх ретельно перевіряли. Лякали нас, казали, що Запоріжжя буде таким, як Маріуполь. 

Зараз я залишаюсь в Запоріжжі. Тут живе мій онук зі своєю родиною. Сподіваюсь, що ми скоро будемо спати в тиші без вибухів.