Доброго дня, Миколаю! Мене звати Мілєна, мені 10 років. До війни я разом з моєю мамою Інною та татом Сергієм, кішечкою Муркою жили в найпрекраснішому місті на планеті - Сєвєродонецьк. Зараз ми тимчасово живемо у м. Львів .

Я залишилася на навчання в своєму рідному колегіумі. Нажаль, не всі діти змогли продовжити навчання в нашій школі і з 4-х четвертих класів залишилось лише 2 пятих. Я раніше ходила на 6 різних секцій : плавання, танці, акробатика, малювання, англійська та китайська мова. Мені дуже подобалося бути активною. Але зараз, нажаль, такої можливості немає. Мої батьки працюють, щоб нам було де і за що жити і немає зараз можливості мене супроводжувати на секції.

У мене було дуже багато іграшок вдома. Я за ними дуже сумую. А особливо за моїм білим двометровим ведмедиком Потапом, якого мені на попередній Новий рік приніс Дід мороз. Він для мене став ще одним членом нашої родини. Дуже хочу, аби Потап до мене повернувся. І ще я хочу , аби разом з ведмедиком повернувся до всіх українців МИР! Так хочеться повернутися в місто, де я була щасливою разом з моїми рідними!