Коли у дворі нашого будинку розбомбили школу – люди вибігали на вулицю напівголі та босі, – згадує Клавдія Борисівна. Тоді багато хто втратив свої речі та майно. Незважаючи ні на що, пенсіонерка з чоловіком залишилися у Селидовому – це їхнє рідне місто. Хоч і часто відключають світло, воду та опалення, але старі люди тримаються. Клавдія Борисівна мріє наварити величезну каструлю борщу та нагодувати наших захисників на передовій.