“Мені зателефонували та сказали, що війна почалася. Я спочатку подумала, що це жарт якийсь”, - розповідає Катерина Мельник із Врожайного. У неї троє маленьких дітей, і коли в перші дні війни з магазинних полиць зникли всі продукти, то вона зрозуміла, що залишатися в селі далі, це прирікати своїх дітей на голод. Тож разом із близькою знайомою вони виїхали до обласного центру. Жінка хотіла забрати з собою свою маму, але вона не захотіла покидати свій дім і сказала, що там її життя. Катерина каже, що найстрашнішим моментом було, коли вона розмовляла зі своєю сестрою з Токмака телефоном, а в цей час її населений пункт зазнавав обстрілів. Вона з дітьми, не може почуватися в безпеці навіть у Запоріжжі і лякається кожного стуку.