«Стояли та лупили з посадки, і до школи рідної потрапило градом», – згадує про обстріл рідного Торецька Вадим Детковський. Каже, що у 14-15 році вони пережили всі жахи війни. При обстрілі школи, маленька онука чоловіка впала на землю від ударної хвилі. Онук ховався від обстрілів у підвалі, в резервуарі для картоплі. Донька потрапила під обстріл із онуком, так малюк, аж уписався від страху. Після обриву комунікацій доводилося сидіти у квартирі без опалення. У кімнаті тоді було мінус 5 градусів. У мороз, доводилося їздити до колонки, щоб набрати води.

Зараз у місті позакривалися шахти, і люди не мають роботи. Тому Вадим змушений був поїхати на заробітки до Києва. Чоловік мріє, щоби швидше закінчилася війна. І донецький «Шахтар» міг повернутись на Донбас-Арену.