Ми мали свій невеличкий магазин – бізнесом займалися. Донька Аліса була військовослужбовицею. Служила в полку Азов.

У перший день повномасштабного вторгнення подзвонила мені дочка і каже: «Мамо, терміново вивозь дітей». Онуків моїх, тобто. Про себе ж сказала: «Я своїх не кину».

Коли почалися сильні бомбардування, зв’язок перервався. Очевидно, Аліса загинула. Ми переїхали з онуками до Львівської області.

Мій чоловік пішов на фронт добровольцем, просив командування перевести його поближче до Маріуполя. На жаль, йому не дали на те згоди.

Благодійні організації і приватні особи нашу родину дуже підтримують, важко всіх перерахувати. В тому числі і Фонд Ріната Ахметова.

Ніхто не думав, що буде повномасштабна війна.